Коли один намагається дати лад, а інший сіє безлад

Як уже повідомлялось, з метою поліпшення естетичного і санітарного стану населених пунктів, прибудинкових територій і об’єктів масового перебування та відпочинку населення, а також для збереження та примноження зелених насаджень, наша селищна рада оголосила місячник санітарної очистки в населених пунктах об’єднаної територіальної громади. Він пройде з 21 березня по 21 квітня.

Як і щороку, в цей період необхідно привести до належного естетичного та санітарного стану прибудинкові території, дитячі та спортивні майданчики, парки, сквери, інші об’єкти масового перебування і відпочинку населення, а також упорядкувати кладовища, братські могили, військові поховання, здійснити заходи із озеленення наших сіл та селища.                                                                        

Особливу увагу в цей період необхідно зосередити на прибиранні та вивезенні побутових відходів і сміття, ліквідації стихійних сміттєзвалищ.

Власне, нічого особливого в цьогорічних заходах з генерального прибирання, як уже звикли ми називати традиційні весняні місячники санітарної очистки населених пунктів, немає. Однак, від того, настільки сумлінно кожен з нас включиться в цю роботу нині і зуміє підтримувати порядок в подальшому (не лише у власному дворі та довкола нього, а й у будь-якому місці свого перебування), значною мірою залежить естетичний вигляд сіл і селища.

Більше того, не рідко саме ставленням до навколишнього середовища визначається рівень нашої культури, порядності, цивілізованості. Приємно, коли це ставлення характеризує нас з позитивного боку. Наприклад, насадила господиня квітів у власному дворі і за ворітьми вздовж тину чорнобривці чи айстри посіяла; прибрали діти могилу свого батька на цвинтарі і сусідню, за якою вже нікому приглянути, опорядили. Подібних прикладів можна наводити багато.

Та, на жаль, буває ж і навпаки: замів власний двір, а сміття на дорозі навпроти сусіда висипав; зібрав у лантух всякий непотріб, а як смеркло, поставив його біля урни в самому центрі селища; а дехто й сутінків не чекає, прямо посеред білого дня гілля від розчистки дерев тягне на обочину дороги.

Це я веду до того, що замало дбати лише про порядок у власному дворі, необхідно всіляко створювати його і підтримувати повсюдно, причому як там, де буваєте ви кожного дня, так і там, куди потрапили вперше чи де опинилися випадково.

Звісно, що основна відповідальність за організацію весняного прибирання покладається на комунальне підприємство «Гарант» та тимчасово виконуючих обов’язки старост сіл. Однак керівники підприємств, установ і організацій усіх форм власності також повинні активно долучитися до цієї важливої справи разом із ввіреними їм колективами, аби навести порядок не лише на території організації, а й, як передбачає чинне законодавство, на прилеглій території.

До речі, не зайвим буде нагадати, що так звані прилеглі території перебувають у власності територіальної громади, а відтак використовувати їх для потреб підприємства можна хіба що з дозволу органу місцевої влади. Про це, на жаль, не бажають пам’ятати на продовольчому ринку у Попільні.

Минулого року, наприклад, упорядковуючи центр селища, ми поставили бетонні вази для квітів по вулиці Героїв Майдану вздовж продовольчого ринку. Зроблено це було на прохання жителів Попільні прибрати торгівлю з проїжджої частини вулиці і тротуару.

Здавалося б, гарна ідея, однак з боку торговців вона викликала неабиякий спротив, оскільки ті, хто роками торгує перед ворітьми ринку, вважають, що саме тут є найбільша вірогідність вдало продати товар. А ті, хто торгує аналогічним товаром на території ринку, не хоче мати конкурентів на підступах до ринку. Крім того, трапляються серед цих торговців і такі, що навіть не оформили свою діяльність належним чином.

Звісно, ми ретельно підходимо до питання ринкової торгівлі і всіляко намагаємося вирішувати його виключно у правовому полі, але при цьому не вдаючись до крайніх заходів. Тобто, місцева влада зобов’язана створювати умови для здійснення підприємницької діяльності. І такі умови у Попільні створені не рік і не два тому – діє практично три ринки, на яких, як мовиться, більш ніж достатньо місця для всіх бажаючих.

Ми не маємо права втручатись у роботу ринку, як, між іншим, і в роботу будь-якого іншого підприємства, і ми в неї не втручаємось. Однак і не помічати того, що керівництво ринку, м’яко кажучи, не завжди прислухається до побажань підприємців, не можна. Більше того, керівництво ринку підносить все так, ніби це селищна рада повинна врегульовувати внутрішні проблеми ринку, бо, мовляв, цим і оцінюється рівень влади. Здається, саме про таке зміщення акцентів у народі кажуть: перекладати проблеми із хворої голови на здорову…

Зрозуміло, що з таким підходом до вирішення питань, коли один намагається дати лад, а інший навпаки – сіє безлад, наводити порядок не просто.

І насамкінець, хотілося б глянути на весняне прибирання чисто з позицій моралі. Ні для кого ж не секрет, що коли мама дозволить доньці, викинути обгортку від цукерки «під кущик», то й інший непотріб дитина понесе туди ж. І не тільки в ранньому віці. А коли батько скаже синові, що сьогодні теж, попри всі заборони, торгував у недозволеному місці і виручив чималу суму, то й у сина виховається бажання робити все всупереч закону і здоровому глузду.

Я веду це до того, що під час місячника санітарної очистки територій потрібно і самим очиститися, глянути на свої вчинки з боку і задуматись, чи гарний приклад подаємо ними власним дітям та внукам? І чи буде користь від них громаді?

Олег Можарівський

Селищний голова об’єднаної територіальної громади.